Тюнінг – це удосконалення автомобіля, його налаштування під потреби конкретного власника. Чи актуально це в наш час, коли машини вже з заводу мають неймовірні переліки опцій та комплектацій? Виявляється, і сьогодні відповідь може бути «Так». Поговоримо про те, яким може бути тюнінг з точки зору сучасної інженерії та здорового глузду.

Автомобільний тюнінг – насправді цілий світ, в якому живуть здебільшого щирі ентузіасти, але до якого часом можуть завітати і пересічні водії. Котрим, щоправда, не завжди і знайоме це іноземне слово (tuning – налаштування, англ.).

Головне, що ми маємо сказати, перш ніж розповімо про деякі корисні й некорисні вдосконалення: у тюнінгу є дві сторони – позитивна і негативна. З першою все зрозуміло, вона приносить власнику моральне задоволення, а часто і цілком фізичну користь. Гірше з негативом: тюнінг автомобіля часто впливає на безпеку руху. Саме тому в більшості країн він якщо не під забороною, то під жорсткими обмеженнями. Наприклад, у Німеччині всі не передбачені автовиробником переробки спочатку піддаються експертизі TÜV, а потім вносяться в техпаспорт машини чи мотоцикла.

Закон України «Про дорожній рух» забороняє переобладнання транспортних засобів без погодження з уповноваженими на те органами, причому в деяких пунктах формулювання доволі розпливчасті. Правила дорожнього руху України у п. 31.4 прямо забороняють будь-які зміни в гальмівній системі, рульовому управлінні, світлових приладах. Наприклад, юридично заборонені такі популярні в тюнерів «ніштяки», як шини нештатного розміру, лампи «нерідного» типу, додаткові фари та ліхтарі, нестандартні бампери, тонування на світлотехніці… Та що там – навіть гальмівна рідина та рідина в гідропідсилювачі керма має бути лише та, яка визначена заводом-виробником. Добре це чи погано, але поки в Україні немає обов’язкового техогляду для легковиків, втілення в реальність цих суворих заборон під великим питанням. Тож питання безпеки в тюнінгу залишається на контролі самих власників.

Колеса
Це може і не найпростіший, але найпопулярніший і доволі дієвий засіб зробити свою машину не такою, як в усіх. Більшість власників задовольняється колісними дисками з нестандартним дизайном, причому неодмінно – литими легкосплавними.

Між тим, не всі з таких водіїв замислюються, що при цьому диск може виявитися з нештатними для даної моделі параметрами – вилітом та шириною. Через це суттєво змінюється керованість автомобіля, швидше зношуються підшипники та кульові опори підвіски, а головне, з’являється перспектива того, що одне з коліс банально відвалиться на ходу. І тим більше неприпустимо свідоме використання надто широких чи надто «розчепірених» коліс.

Наша порада. Якщо є бажання «прокачати» машину саме через нові колеса, перш за все, зверніть увагу на варіанти розмірів шин, які допускає автовиробник для вашої моделі. І вже спираючись на дані шин, підбирайте більш виразні диски. Які, до речі, не обов’язково мають бути литими, адже цікаві з точки зору стиля варіанти часто можна підібрати і серед сталевих штампованих дисків. А особливих рис їм додадуть продумане фарбування та якісні ковпаки. І пам’ятайте, що припустима розбіжність ширини диска та шини – не більше 10 мм у будь-який бік.

Салон
Поле для апгрейду тут неосяжне, але найчастіше все зводиться до двох напрямків. Якщо машина відноситься до старих поколінь, власник намагається поліпшити інтер’єр більш сучасним начинням, а якщо машина сама по собі «свіжа», її хочуть підтягнути до рівня більш дорогих комплектацій.

Сидіння. Передні крісла часто замінюють заради більшої кількості налаштувань, кращої, часто шкіряної оббивки, вбудованого підігріву, вентиляції, масажера тощо. Але майже завжди така переробка потребує допомоги кваліфікованих майстрів – зварювальника, який переробить кріплення, та електрика, який «подружить» начиння сидінь з електросхемою машини.

Устаткування. Для багатьох моделей є змога встановити прилади та системи комфорту; зокрема, цим добре відомі автомобілі концерну Volkswagen AG. (Про апгрейд мультимедіа або аудіосистеми ми говоримо нижче). У цьому дійсно є сенс, особливо якщо втручання в стаціонарні системи буде мінімальним.

Шумоізоляція. Це ефективний засіб підвищити комфорт у салоні, в першу чергу, в автомобілях початкового рівня, де виробник не посоромився зекономити на шумо- та віброізоляційних матеріалах. Але тут потрібна буде певна кваліфікація при розбиранні та складанні оздоблення інтер’єру.

Наша порада. Не зробіть випадково гірше, ніж було. В обладнанні та оздобленні інтер’єру є багато дрібниць, які потребують знань і навичок. Прорахуйте заздалегідь, чи вдасться вам зробити все так само добре, як це виконав автовиробник на заводі. Інакше вам доведеться щодня слухати, як гримлять на зламаних пістонах панелі облицювання, боротися із заклинюванням косо встановлених «санчат» шкіряного крісла та відловлювати «глюки» невдало змонтованих додаткових електроприладів.

Електроніка
При вдумливому підході можна зробити багато чого, що наблизить машину бюджетного рівня до дорожчих та сучасніших моделей – адже часто різниця між ними виявляється саме в електроніці.

• Додаткові розетки 12 вольт та USB. Різного роду «трійники» та окремі розетки продаються на ринку в широкому асортименті і для різних способів інсталяції: для врізання в панель оббивки, для розміщення під торпедо або в бардачку. Головне – не економити на якості цих виробів і безпечно підключити всі дроти до бортової мережі, не забувши про запобіжники.
• Мультимедіа та акустика. Цій темі можна присвятити окрему статтю, але тут скажемо головне. Рідний головний пристрій автомобіля має обмежений (як вам здається) функціонал, але він, як правило, надійніший за той багатофункціональний апарат, який ви можете придбати йому на заміну. Добре власникам тих машин, які мають більш досконалі заводські модифікації мультимедіа та гучномовців – їх і рекомендується використовувати для апгрейду своєї «музики».
• Парктронік та камера. Однозначно корисна і рекомендована до встановлення річ (причому не можна сказати, що камера однозначно краще за парктронік, вони швидше доповнюють одне одного). З можливих ускладнень – ризик придбати низькоякісний комплект no name і потреба розбирати інтер’єр для прокладання дротів від датчиків та камери до торпедо. Тобто потрібен буде не лише добрий електрик, а й акуратний майстер-інтер’єрник.

Наша порада. Пам’ятайте, що сучасна електроніка може вередувати навіть після професійного втручання. Тобто однозначний успіх з «прокачкою» електроніки на вас чекає за умови, що «базовий» автомобіль сам по собі не складний, не має CAN-шини та численних електронних блоків керування. Або намагайтеся підключати нові системи так, щоб вони були максимально незалежними і не «перетиналися» зі штатною електронікою вашого авто.

Тюнінг кузова та інше в екстер’єрі
Перекроювати крила, капоти і бампери давно вже не модно, так само як і встановлювати антикрила та спойлери. Але є інші, більш цивілізовані засоби додати своїй машині індивідуальності. Наприклад, якщо підійти до справи зі смаком і фантазією, зовнішнє сприйняття машини можна змінити дозволеними і доступними засобами. Наприклад, кольоровими, контрастними або навпаки в колір кузова молдингами, кольоровою плівкою, колісними ковпаками, тонуванням вікон.

Для деяких моделей доступний такий собі напівфірмовий шлях – встановити заводські зовнішні елементи від особливих версій вашої моделі. Скажімо, такі як «позашляховий» передній бампер від заводської версії Track&Field у кросовера VW Tiguan або комплект обвісу від корейської комплектації Sport у досі популярного Daewoo Lanos.

Окремо варто згадати про раціональний тюнінг – нанесення певних захисних елементів для кузова, наприклад, поліуретанової плівки на кузові (не плутати з вініловою).

Наша порада. Те, чим ви збираєтеся прикрашати кузов, буде розташовано назовні машини, а отже, у випадку ваших помилок шкоди може бути завдано не лише вам, а й співгромадянам, які будуть поруч. Наприклад, спойлер чи «мухобійка» може відірватися на швидкості і накоїти лиха, а невдалі розширювачі арок – потрапити в ті самі арки та перетворити вашу машину в некерований болід. Тобто крім естетичного ефекту прораховуйте і наслідки нештатних ситуацій.

Світлотехніка
Вдосконалення світлотехніки – річ небезпечна в багатьох сенсах. Але є одне виправдання – коли йдеться про поліпшення характеристик фар, які від часу втратили свою ефективність. Головне правило тут, що треба зберегти єдність пари лампа–оптичний елемент. Тобто якщо ви зберігаєте штатну оптику, то і лампа в ній має бути штатного типу – галогенового, діодного чи ксенонового.

Найстрашніше те, що в продажу можна знайти LED-лампи і ксенонові лампи, які за місцями кріплення встануть у галогенову оптику. Таких варіантів слід уникати, тому що отриманий промінь буде засліплювати всіх попереду вас. Виняток – світлодіодні лампи від буквально одного-двох провідних європейських виробників, які відповідають галогеновим фарам не лише за цоколями, а й за параметрами світлорозподілу.

Ще один (щоправда, сумнівний з точки зору ПДР) спосіб прокачати старі фари – встановити в їхні корпуси так звану лінзовану оптику. Якщо вона призначена саме для вашої моделі, промінь може бути правильної форми і яскравості.

Ідеальний, але найдорожчий варіант тюнінгу світла – придбати ксенонові чи світлодіодні фари від більш багатої комплектації вашої моделі – звісно, якщо такі існують в природі.

З іншого боку, найдешевший спосіб повернути старим галогеновим фарам колишню яскравість – лампи підвищеної світловіддачі типу +30 %, +50 %, +100 %. Але не плутайте їх з дешевими лампами no name від невідомих виробників, які забезпечують більш яскраве світло за рахунок більшої споживаної потужності. Купувати такі не варто, бо через них плавляться роз’єми проводки та злазить покриття з рефлекторів.

Наша порада. До тюнінгу фар треба поставитися максимально серйозно хоча б тому, що на ринку аксесуарів та запчастин існує безліч красиво оформлених, але на ділі неприйнятних пропозицій вдосконалення світлотехніки. Це той випадок, коли інформацію треба отримувати не у випадковій торговій точці на ринку, а в перевіреному магазині чи в авторитетних виданнях автомобільного профілю.

Ходова
На щастя, серйозно втручатися в конструкцію ходової частини пересічні тюнери не наважуються. Є лише два напрямки, куди неспокійні автовласники спрямовують свої зусилля, – підняття машини вгору (збільшення кліренсу) та її заниження (зменшення кліренсу). Перше робиться для поліпшення геометричної прохідності, друге – в першу чергу для потрапляння в певний стиль. Притому часто ця операція не дуже складна з технічної точки зору.

Наша порада. Відповідність того чи іншого кліренсу до дорожніх реалій ми коментувати не можемо, але скажемо, що подібні модернізації часто відбиваються на керованості машини і на довговічності деталей трансмісії (карданів та ШРКШ). Тож як мінімум після завершення робіт знайдіть безлюдне місце і протестуйте оновлений автомобіль на предмет його поведінки при різкому гальмуванні та маневруванні.

Двигун
Тюнінг двигуна – справа цілого життя ентузіастів і спортсменів кількох поколінь. Ми ж тут коротко скажемо, що двигун треба форсувати комплексно, вдосконалюючи не одну деталь чи систему, а кілька взаємопов’язаних. Тому в тюнерів-мотористів є поняття стейдж – Stage 1 (від англ. – етап, стадія), Stage 2, Stage 3, тобто це три комплекси заходів.

Перший рівень доступний мало не для кожного автовласника, адже він передбачає в першу чергу чип-тюнінг – зміну програми керування двигуном у його головному електронному блоці. На моторах з турбонаддувом за рахунок збільшення тиску наддуву можна підняти потужність на 20 % і більше. Атмосферні двигуни з впорскуванням пального після перечипування отримують до 10 % додаткової потужності.

Якщо форсування через чип-тюнінг помірне, в багатьох двигунах не треба замінювати якісь деталі. Але з поглибленням форсування така потреба зростає – власне, в цьому і полягають подальші етапи Stage 2, Stage 3. З мінусів, які виникають на будь-якому з етапів «прокачки» мотора, – збільшення витрати пального, скорочення ресурсу циліндро-поршневої групи та погіршання екологічних показників вихлопу.

Наша порада. Показово, що в Україні не затребувана така послуга, як перечипування заради зменшення споживання пального. Між тим, це теж можливо, хоча при цьому впаде і віддача двигуна – на ходу машина стане кволою. Водночас у власників авто останніх років випуску популярне встановлення софту керування, в якому «скасовано» екологічні обмеження Euro V – Euro VI, адже в такому випадку віддача силового агрегата зростає. Зокрема, це стосується дизельних моделей VAG, випущених з 2016 року, тобто після дизельгейту.

Важливо

Беручись за великі чи малі вдосконалення свого автомобіля, варто розуміти, що його проєктували професійні конструктори, що він не один рік проходив випробування в різних умовах і пережив не один етап доопрацювань у заводських лабораторіях. На цьому тлі зважте свій технічний рівень і свої можливості, а вже потім беріться за інструменти чи вирушайте до тюнінг-ательє.

Ігор Широкун
Статтю взято із сайту webshop-ua.intercars.eu