Для одних це рішення як «повітряна подушка», завдяки якій автомобіль ніби пливе над асфальтом, а для інших – бомба уповільненої дії, захована в колісних арках розкішного лімузина. Підвіска Active Body Control, більш відома як ABC, - це один із найамбітніших проєктів в історії Mercedes, який назавжди змінив уявлення про баланс між комфортом та точністю керування, ставши водночас символом надзвичайно дорогого ремонту.

Загальна архітектура підвіски ABC
Система ABC - це повністю активна гідравлічна підвіска, яка за своєю конструкцією та принципом дії значно відрізняється від популярної системи Airmatic. Тоді як остання базується на компресорі та пневматичних пружинах, ABC використовує величезну потужність гідравліки високого тиску. Серцем системи є тандемний насос, здатний генерувати тиск близько 200 бар. Саме він подає спеціальну оливу Pentosin до чотирьох стійок підвіски, в яких знаходяться гідравлічні циліндри, інтегровані з пружинами.

Центральну роль тут відіграє керуючий комп'ютер, який завдяки безлічі датчиків аналізує рухи кузова та коліс із частотою, що перевищує людське сприйняття. За частку секунди система вирішує, в яку стійку закачати оливу, а з якої її випустити, щоб повністю усунути крен кузова на поворотах або «клювання носом» під час різкого гальмування. Доповнюють систему так звані акумулятори тиску, характерні кулі, наповнені азотом, які виконують роль амортизаторів для самої гідравліки, поглинаючи раптові стрибки тиску в системі.

Моделі, оснащені ABC
Система ABC була доступна не всім. Mercedes зарезервував її виключно для своїх найпрестижніших моделей, підкреслюючи їх елітний характер. Дебют відбувся в розкішному купе CL-класу (модель C215), де система була серійним обладнанням.

Вона також була представлена у флагманському S-класі (W220 та W221), особливо у версіях з двигунами V8 та V12. Пізніше ця система стала також невід'ємним елементом спортивного родстера SL (R230 та R231), дозволяючи йому поєднувати риси комфортного автомобіля для дальніх поїздок та спортивного автомобіля. У новіших поколіннях, таких як W222, система еволюціонувала до Magic Body Control, яка завдяки стереоскопічним камерам здатна «побачити» нерівності ще до того, як колесо взагалі їх торкнеться, готуючи гідравліку до майбутнього удару.

Кошмар механіка і власника?
«Страх» перед цією системою рідко пов'язаний з її ненадійністю при правильній експлуатації, а частіше з тим, що ABC прощає значно менше, ніж традиційні підвіски чи навіть пневматична підвіска. Головним ворогом системи є забруднена олива.

Мікроскопічна металева стружка, яка з часом з'являється в рідині, діє як наждачний папір на прецизійні поверхні блоків клапанів і насоса. Коли трапляється поломка, витрати можуть бути непосильними навіть для заможних власників. Новий тандемний насос або оригінальні стійки підвіски коштують дуже дорого, часто перевищуючи ринкову вартість цих старих автомобілів.

Механіки, у свою чергу, побоюються ABC через її складність та вимогу стерильної чистоти під час сервісних робіт. Діагностика вимагає не тільки спеціалізованого програмного забезпечення, але й досвіду роботи з цими системами. Однією з найбільш видовищних, а водночас стресових процедур є так званий тест Родео, під час якого автомобіль шалено «танцює» на місці, нахиляючись у всі боки, щоб прокачати систему та перевірити її на наявність витоків під екстремальним навантаженням. Для недосвідченого механіка такий тест може закінчитися розривом старого шланга.

Старий Mercedes-Benz з ABC. Чи варто?
Незважаючи на суперечливу репутацію, багато користувачів стверджують, що, раз відчувши комфорт ABC, неможливо повернутися до звичайної підвіски. Ключем до спокою тут є профілактика, яка включає регулярну заміну магнітних фільтрів та промивання системи свіжою оливою Pentosin.

У світі ентузіастів Mercedes навіть існує група людей, які проводять конверсію підвіски на пружини, що остаточно вирішує проблему поломок гідравліки, але водночас позбавляє автомобіль його унікального, «левітуючого» характеру. Зрештою, ABC залишається свідченням часів, коли інженери Mercedes не запитували «чи варто», а «як далеко ми можемо зайти у прагненні до ідеалу».