Останніми днями концерн Stellantis оголосив про призупинення виробництва на кількох заводах в Європі, а компанія Bosch підтвердила плани масових звільнень. Останні дані асоціації CLEPA лише підтверджують масштаб проблеми: у 2024 році зникло 54 тисячі робочих місць, а в 2025 році зникнуть ще кілька десятків тисяч. Все це відбувається в той час, коли європейські виробники автомобілів і запчастин втрачають конкурентоспроможність порівняно з Китаєм, а витрати на виробництво в ЄС стрімко зростають.

Концерн Stellantis, власник таких брендів, як Peugeot, Citroën, Opel та Fiat, нещодавно повідомив про тимчасове зупинення виробництва на кількох своїх європейських заводах. Найдовша перерва торкнеться заводу в Пуассі у Франції – вона триватиме 15 днів, з 13 по 31 жовтня. Припинення виробництва також торкнеться заводів в Італії, Німеччині, Іспанії та Польщі.

Це не перші заходи такого типу. Stellantis, як і інші виробники, в останні місяці неодноразово реагував на складну ситуацію на ринку зупинками роботи. Це чіткий сигнал, що криза в європейській автомобільній промисловості не є тимчасовою.

Паралельно Bosch, найбільший у світі постачальник автомобільних компонентів, оголосив про скорочення робочих місць. Масштаби звільнень оцінюються приблизно в 13 тис. працівників. Скорочення торкнеться різних підрозділів, від адміністрації до виробництва. Причина? «Адаптація структур до слабшого попиту», – як офіційно визнала компанія.

Це надзвичайно тривожний сигнал, оскільки він стосується не тільки виробників автомобілів, але й виробників запчастин – основи всього ланцюга поставок.

CLEPA: рекордні звільнення в 2024 році і подальші скорочення в 2025 році

За даними CLEPA (Європейської асоціації постачальників автомобільної промисловості), ситуація в галузі є дуже складною, а сьогоднішні проблеми є не лише наслідком тимчасового зниження попиту. Причини набагато серйозніші:

• Зниження конкурентоспроможності європейських брендів – витрати на енергію, робочу силу та регулювання в ЄС є незрівнянно вищими, ніж в Азії чи США.
• Китайський наступ – BYD, Chery, Changan та інші китайські виробники завойовують ринок в Європі, пропонуючи дешевші та все кращі електромобілі.
• Складний перехід – європейські компанії повинні одночасно інвестувати мільярди в розвиток в електромобілів та підтримувати існуючі виробничі лінії.
• Відсутність довгострокової стратегії ЄС – замість спільного промислового плану існують фрагментарні дії та все більш жорсткі правила.

Результат? Заводи працюють на меншу потужність, витрати зростають, а інвестиції в нові технології відкладаються.

Для європейських виробників автозапчастин ці новини також є тривожним сигналом. Кожен простій автозаводів – це ризик зменшення замовлень у постачальників. Це спричиняє ефект доміно для менших постачальників.

Останні дослідження асоціації CLEPA, підготовлені Roland Berger на основі даних понад 100 компаній, показують картину прогресуючої втрати конкурентоспроможності Європи як місця виробництва автомобільних запчастин та компонентів. Хоча у випадку автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння 83% запчастин все ще збираються в Європі, а додана вартість становить близько 75%, у випадку електромобілів ця частка знижується до 70%. У випадку ключових компонентів для автономних та підключених в мережу автомобілів ця вартість ще частіше генерується за межами ЄС.

Найбільшою загрозою є розрив у конкурентоспроможності витрат: виробництво в Європі на 15-35% дорожче, ніж у країнах з найнижчими витратами. Постачальники з-поза меж ЄС агресивно конкурують ціною і завойовують ринок, а виробники першого рівня та OEM шукають економії за межами Європи. Якщо ця тенденція збережеться, протягом п'яти років перенесення вартості за межі Європи може становити навіть 24% доданої вартості на автомобіль. Це означає загрозу для 300–350 тис. робочих місць у секторі автозапчастин.

Що з цим робити? Європа потребує послідовної та довгострокової промислової стратегії, а не тимчасових заходів. Ключовими напрямками є:

• зниження структурних витрат – енергія, робоча сила, сировина, спрощення регулювання,
• підтримка інвестицій у нові технології – особливо в акумулятори, електроніку та програмне забезпечення, де Європа сьогодні відстає,
• забезпечення обсягів виробництва – механізми стимулювання місцевого виробництва в ЄС,
• проконкурентна політика за зразком США чи Китаю – поєднання операційних субсидій, підтримки капітальних витрат та активного залучення інвестицій, замість політики штрафів та обтяжень.

Висновки очевидні: якщо Європа не впровадить двосторонню стратегію – підвищення конкурентоспроможності та одночасний захист місцевого виробництва – автомобільна промисловість регіоні втратить велику кількість робочих місць та ключові компетенції. І тоді поразка від Китаю та інших країн з найнижчими витратами стане фактом.