Найпоширеніші причини несправностей системи охолодження
Проблеми з системою охолодження — одна з найчастіших причин виходу з ладу автомобіля. За даними виробника охолоджувальних рідин Champion Lubricants, у системах охолодження 7 із 10 автомобілів виявляються іржа та накип, а шар відкладень завтовшки лише 0,6 мм може знизити ефективність відведення тепла до 40 %.

До типових причин виходу з ладу системи охолодження належать занадто рідкісна заміна охолоджувальної рідини, використання складу з невідповідними характеристиками для конкретного двигуна та/або його низька якість. Серйозною помилкою також є заливання нерозбавленого концентрату охолоджувальної рідини.

Позначення «G» в охолоджувальних рідинах
Виробники автомобілів рекомендують використовувати охолоджувальні рідини з певними властивостями та хімічним складом. Щоб правильно обрати антифриз, завжди звертайтеся до інструкції з експлуатації або сервісної книжки вашого авто. Для автомобілів концерну Volkswagen Group (VW, Audi, Skoda, SEAT) застосовується внутрішня класифікація охолоджувальних рідин із літерою «G» та номером. Вона допомагає підібрати відповідний антифриз залежно від року випуску автомобіля та типу антикорозійного захисту.

Основні типи антифризу:

• G11 — застосовується в автомобілях, випущених до середини 1990-х років (орієнтовно до 1996 року). Створений на основі силікатної технології (IAT), підходить для двигунів із чавунними блоками. Потребує заміни кожні 2–3 роки. Зазвичай має зелений або синій колір.
• G12 — використовується з середини 1990-х до початку 2000-х (орієнтовно 1996–2001 роки). Не містить силікатів, виготовлений за карбоксилатною технологією (OAT), несумісний із G11. Колір червоний або рожевий.
• G12+ — з’явився приблизно у 2001 році. Удосконалена версія G12, забезпечує кращий захист від корозії, сумісний із G12, але змішування з G11 вкрай небажане.
• G12++ — представлений близько 2004 року. Виготовлений за лобридною технологією (поєднання OAT і силікатів), сумісний із G12+ та G12, але не рекомендовано змішувати з G11. Зазвичай фіолетового кольору.
• G13 — з’явився з 2013 року. Містить пропіленгліколь (замість етиленгліколю), є більш екологічним, сумісний із G12++ та G12+. Колір: зазвичай фіолетовий або пурпуровий. Не сумісний із G11.

Важливо!

• Для автомобілів, випущених до 2013 року, обов’язково звіряйтеся з технічною документацією, оскільки рекомендований тип антифризу може відрізнятися залежно від моделі та регіону.
• Змішування G11 з G12 або G12+ може спричинити проблеми через відмінності у складі (силікати проти карбоксилатів). G13 і G12++ більш універсальні, але змішування без потреби краще уникати.
• Колір антифризу може змінюватися залежно від виробника, тому орієнтуйтесь на маркування, а не лише на колір рідини.
• Для автомобілів інших марок класифікація VAG може бути орієнтиром, однак завжди перевіряйте вимоги виробника (наприклад, ASTM D3306, JIS K2234).

Використання невідповідного антифризу може спричинити корозію, перегрів або пошкодження системи охолодження. Якщо ви не впевнені у виборі — зверніться до офіційного сервісного центру.

Допуски виробників
Під час вибору охолоджувальної рідини важливо звертати увагу не лише на колір, тип або ціну, а й на виробника та офіційні допуски. Особливої уваги заслуговують офіційні схвалення провідних автоконцернів (наприклад, VW TL 774, MB 325.0, ASTM D3306). Це означає, що рідина пройшла відповідні випробування, відповідає вимогам конкретного виробника автомобілів і безпечна для використання в системах охолодження. Такі рідини підходять як для використання на СТО, так і для заводського заповнення.

Рідини на основі технологій IAT, OAT і HOAT
Охолоджувальні рідини найстарішого покоління виготовляються за технологією IAT (Inorganic Acid Technology — неорганічна кислотна технологія). До їхнього складу входять мінеральні інгібітори, які утворюють товстий захисний шар і запобігають корозії в каналах радіатора. Проте головним недоліком таких рідин є короткий термін служби інгібіторів. З часом із рідини починають випадати осади, зокрема силікати, що може призвести до закупорювання каналів системи охолодження. Тому ці рідини потребують частішої заміни.

Технологія OAT (Organic Acid Technology — органічна кислотна технологія) використовує органічні кислоти, які створюють набагато тонший, але довговічніший захисний шар. Це покращує теплопровідність і дозволяє збільшити інтервали між замінами. Крім того, рідини OAT не містять силікатів, однак не рекомендуються для деяких старих систем охолодження, оскільки можуть спричиняти протікання.

Охолоджувальні рідини, виготовлені за технологією HOAT (Hybrid Organic Acid Technology — гібридна органічна кислотна технологія), є поєднанням двох попередніх типів. Вони містять як органічні кислоти, так і силікати та боратні сполуки. Це найпоширеніша на сьогодні технологія на ринку.

Чи має значення колір?
Велике різноманіття антифризів на ринку призвело до того, що виробники почали додавати барвники — насамперед для того, щоб виділити свою продукцію та спростити візуальну ідентифікацію. Як правило, колір рідини може вказувати на використану технологію (IAT, OAT, HOAT тощо), однак не існує жорстких стандартів, які б закріплювали певний колір за конкретною формулою.

На ринку можна зустріти такі типи рідин:

• Зелена або синя охолоджувальна рідина — найпоширеніші продукти, зазвичай виготовлені за технологією IAT (неорганічні добавки). Ці рідини добре захищають систему від корозії та утворення накипу. Їхній недолік — схильність силікатів до швидкого випадання в осад, що погіршує властивості рідини. Тому їх потрібно міняти не рідше, ніж раз на два роки. Після цього терміну рідина втрачає свої властивості, що може призвести до серйозних пошкоджень двигуна.
• Червона, оранжева, рожева, фіолетова, а іноді й синя — рідини, виготовлені за технологією OAT (на основі органічних кислот). Не містять силікатів, завдяки чому мають тривалий термін служби (до 5 років). OAT — сучасніша технологія, що забезпечує кращий захист двигуна від корозії. При цьому антикорозійний шар тонший, що сприяє ефективнішому теплообміну між двигуном, рідиною та стінками радіатора. Однак такі рідини не підходять для старих авто з паяними радіаторами.

Під час вибору кольору охолоджувальної рідини важливо пам’ятати, що не існує жорстких стандартів, які б закріплювали певний колір за конкретною технологією. Тому необхідно уважно читати інформацію на упаковці, особливо враховуючи, що на ринку також представлені рідини, виготовлені за іншими технологіями — такими як HOAT, NOAT або POAT — які можуть мати будь-який колір за вибором виробника. По суті, головне призначення барвника — полегшити виявлення витоків у системі охолодження.

Температура замерзання
Під час вибору охолоджувальної рідини необхідно враховувати клімат, у якому експлуатуватиметься автомобіль. Низькі температури взимку можуть суттєво впливати на роботу системи охолодження, особливо при запуску двигуна. Тому важливо обирати склад із температурою замерзання, що відповідає умовам експлуатації.

Оптимальним вибором для більшості регіонів є рідина з температурою замерзання не вище −30 °C. У продажу також є склади, розраховані на −35 °C і −38 °C, які забезпечують додатковий запас міцності для суворих зимових умов.

Слід пам’ятати, що охолоджувальна рідина працює цілий рік, а не лише взимку. Тому важливо зберігати баланс: чим нижча температура замерзання, тим вища концентрація гліколю, а це може знижувати ефективність тепловідведення влітку. Обирайте склади, рекомендовані виробником вашого авто, та завжди перевіряйте маркування на упаковці.

Чи можна змішувати охолоджувальні рідини?
Багато водіїв ставлять запитання: чи можна змішувати різні охолоджувальні рідини? Загалом — можна, але робити це слід з великою обережністю. Допускається змішування рідин, виготовлених за однією і тією ж технологією (наприклад, OAT з OAT). Однак навіть у цьому випадку бажано використовувати продукцію одного виробника.

Змішування рідин, створених за різними технологіями — наприклад, IAT з OAT або OAT з HOAT — може призвести до хімічної несумісності, утворення осаду, втрати антикорозійних властивостей і порушення циркуляції в системі. Це знижує ефективність охолодження й може призвести до перегріву двигуна.

Якщо ви не знаєте, яка рідина залита в систему, найкращим рішенням буде повна заміна охолоджувальної рідини з попереднім промиванням системи. Це забезпечить відсутність конфліктів між різними складами й надійний захист двигуна за будь-яких умов.

Часті запитання
На що звертати увагу під час вибору антифризу?
Важливо дивитися на допуск виробника, тип антифризу (органічний / неорганічний / гібридний), колір, температуру замерзання та сумісність із металами й ущільнювачами автомобіля.

Чи можна змішувати різні види антифризу?
Краще не змішувати — різні склади можуть конфліктувати, втрачати властивості, утворювати осад або спричиняти корозію. Під час заміни слід повністю промивати систему.

Як визначити, чи підходить антифриз до мого двигуна?
Перевірте рекомендації виробника автомобіля, звірте допуски антифризу та переконайтеся, що він сумісний із металами, прокладками та матеріалами системи охолодження.

Як часто потрібно міняти антифриз?
Період заміни залежить від типу антифризу — зазвичай раз на кілька років або згідно з регламентом виробника, навіть якщо рідина здається чистою, щоб зберегти захисні властивості системи охолодження.

Костянтин Леоненко
exist.ua/uk