Стукіт з ходової частини дратує і нервує водія, але насправді ми маємо дякувати за те, що він є, – без нього на екіпаж чекали б великі неприємності. Але щоб правильно “дешифровувати” акомпанемент ходової, треба мати певний досвід або ж – прочитати цю статтю.

Підвіска коліс – одна з ключових систем автомобіля, від неї залежить купа характеристик: комфорт, керованість, надійність… Але головне в цьому переліку – безпека. Якщо на швидкості щось станеться хоча б з одним колесом, лиха не уникнути. А іноді й не треба чекати руйнації, достатньо, щоб колесо в невдалий момент “зловило” шиммі чи шина “підломилася” в повороті і машина на мить втратила керованість. Не все зрозуміло? Поговорімо про несправності підвіски детальніше. Тим більше, що насправді нічого особливо хитрого в ній немає.

Кульові опори
Обов’язкові для передньої підвіски (зрідка трапляються і ззаду) шарніри після 60–120 тис. км починають стукати дрібно і лунко, коли машина їде по грубій бруківці чи асфальту з вибоїнами. При тому деякі з ям можуть стукіт не провокувати. Коли в шарнірі зносилися пластикові ущільнення, люфт починає прискорено прогресувати, зношення прискорюється, стукіт підсилюється. Врешті-решт палець може випасти з корпусу – тоді колесо вивернеться і машина втратить керування. На багатьох нинішніх моделях кульові опори намертво приклепані до важеля підвіски чи запресовані в нього. Тобто офіційно вважається, що замінити такий шарнір можна лише разом з важелем. Варіанти відокремити зношену деталь теж є, але вони не завжди мають сенс.

Стійки та втулки стабілізаторів
Стукіт стабілізатора схожий на звук “розбитої” кульової опори, але він безсистемний і навіть при русі бруківкою може бути неритмічним, спонтанним. Поодинокі легкі удари будуть виникати при кренах кузова в поворотах. Стабілізатори майже обов’язково є спереду і набагато рідше – ззаду, причому використовується два типи шарнірів – кульові і у вигляді гумових втулок. Перші дорогі й одноразові, у других можна заміняти самі лише копійчані втулки – але за умови, що це буде зроблено вчасно і металеві деталі не постраждали від тривалого контакту між собою.

Амортизатори
Особливий тип шумів – чіткі відокремлені удари, масивні й гучні – спричиняє несправний амортизатор. Є традиція називати подібні удари в підвісці стукотом стійок, але цей вислів справедливо лише для машин зі свічковою підвіскою McPherson. Стукати може сам несправний амортизатор, може нічим не стримуваний важіль об відбійник, а може й колесо об краї нерівностей – коли амортизатор геть не демпфірує його хід вгору-вниз. Насправді це доволі небезпечна проблема, адже при несправному амортизаторі на найменших нерівностях автомобіль не може гальмувати як слід. Гальмівний шлях збільшується, керованість погіршується, навіть якщо гальма і системи безпеки ABS та ESP справні.

Амортизатор підвіски типу McPherson іноді не можна замінити окремо від цілої стійки, а коли можна, його називають вкладишем. Додаткова ознака негараздів із цим вузлом – рясне запотівання, при тому що легка маслянистість на корпусі ще не означає непридатність до експлуатації.

Дрібний металевий стукіт у такт роботи підвіски на дрібних нерівностях може видавати одна-єдина гумова втулка у провушині амортизатора. Точніше, не сама втулка, а місце, де вона була. Несправність доволі рідкісна, характерна для багатоважільних конструкцій (не McPherson), адже зазвичай ці втулки служать не менше, ніж сам амортизатор.

Сайлентблоки
Гумометалеві шарніри, які тримають важелі підвіски на своїх місцях, при вчасній заміні не мають помітного акомпанементу. Але коли гумова частина зносилася вкрай, можливі окремі безсистемні звуки при роботі підвіски. Причому наголошуємо, що звук з’являється, коли шарнір зношений до краю. Геть відпасти важіль не повинен, але через його надмірну волю колесо буде рухатися нештатно, і машина може гірше слухатися керма. Водночас надмірних навантажень зазнаватимуть сусідні деталі ходової. Щодо заміни – як і кульові опори, сайлентблоки часто є невід’ємною частиною важеля. У деяких моделях таки вдається їх замінити окремо, але знов-таки, в кожному випадку треба брати до уваги міркування рентабельності і безпеки – чи не стане при аматорській заміні сайлентблока важіль слабкішим механічно.

Важелі
Важіль підвіски, навіть якщо з ним щось негаразд, нештатних звуків не видає. Чи не єдиний дефект, який він може отримати, – деформація, так би мовити, травматичного характеру. Але щоб погнути чи зламати важіль, треба добре постаратися – налетіти на камінь, велетенську яму, вдаритися боковиною колеса об бордюр. На жаль, таке теж трапляється, і водій не завжди помічає залишкову деформацію цієї ключової деталі підвіски. Виправити погнуту деталь не завжди вдається через складнощі з визначенням її первинної геометрії. На машинах віком понад 10–12 років сталеві важелі можуть банально згнити. В першу чергу це стосується штампованих деталей бюджетних моделей, які мають замкнені порожнини всередині. Ремонтувати іржавий важіль не варто.

Кермова трапеція
Відразу попередимо, що такої деталі, як трапеція, на автомобілі немає, але інженери називають так сукупність тяг і шарнірів, які керують поворотом передніх коліс вліво-вправо. Тут зношується те, що, власне, і шумить: по-перше, шарніри – наконечники тяг біля рейки та коліс, а по-друге, сама рейка, в якій з часом розбиваються опорні втулки.

У деяких важких машин цих шарнірів не чотири, а шість, і замість рейки – масивний рульовий редуктор черв’ячного типу. З точки зору шумів як індикаторів негараздів відмінність лише в тому, що такий рульовий механізм на відміну від рейки не стукає, а при збільшенні зношування додає керму вільного ходу.

За певних умов “розбовтані” шарніри кермового можуть допустити неконтрольований хаотичний “танок” керованих коліс вліво-вправо – при тому що водій триматиме кермо в положенні прямо. Такий фінт, на щастя, рідкісний, називається шиммі, і він може завершитися повною втратою контролю над машиною.

Шарніри кермової системи в наш час не ремонтують, а замінюють новими; те саме часто буває і з рейкою, хоча є умільці, які перебирають навіть “одноразові” рейкові механізми.

Опорні підшипники
Малопомітна деталь передньої підвіски типу McPherson. Вона поміщена між стійкою і кузовом, і сприймаючи практично всі навантаження “свого” колеса, при тому дає змогу стійці повертатися вліво-вправо. Механічне зношення та корозія призводять до підклинювання підшипника, що супроводжується клацанням та рипінням – до речі, не завжди чутним у салоні. Сильно “розбитий” опорний підшипник порушує важливий параметр ходової – кути встановлення передніх коліс (сходження та розвал). Будь-яке відхилення провокує інтенсивний знос передніх шин і впливає на керованість машини, яка гірше слухається керма. У деяких типах конструкції підшипник може зруйнуватися так, що після добрячої вибоїни стійка “увійде” в підкапотний простір. Нагадаємо, що подібні деталі краще замінювати попарно.

Пружини
Те, що пружини риплять, далеку від техніки людину не дивує, але не всі знають, що вони, крім того, можуть клацати, і при тому по-особливому, дзвінко і лунко. Якщо таке явище має місце, швидше за все, пружина зламалася. Інші ознаки цієї несправності – перекіс машини та зменшення кліренсу – проявляються здебільшого в навантаженому стані. Найчастіше в пружини відламується крайній виток, кузов просідає несильно, і тому проблему водій може помітити не відразу.

Крім іншого, небезпеку може становити саме короткий уламок: часто він має гострий край і може пошкодити гальмівний шланг, дроти датчика ABS, а то й шину. Щодо рипіння, треба перевірити стан гумових чи пластикових проставок, які встановлюються між пружиною і тарілками, в які вона впирається. Наскрізь протерта проставка гарантує додаткові звуки при гойданні машини на пружинах.

Підрамник
Ця масивна деталь є далеко не на всіх моделях, найчастіше вона – атрибут великих машин, кросоверів, преміальних динамічних седанів. На дрібних сімейних машинках підрамник теж трапляється, причому як спереду, так і ззаду. Перш за все, гучний і об’ємний стукіт створюють втулки, через які підрамник з підвіскою кріпиться до кузова. Іноді причина – в порушених різьбових кріпленнях. На старих екземплярах, яким попередні власники добряче “давали жару”, може виявитися зламаним сам підрамник. Їздити з проблемами цієї деталі не можна, адже в найкращому випадку в машини буде порушена керованість, а в гіршому, грубо кажучи, можна загубити передній або задній міст. Процедура ремонту, до слова, часто буває громіздка і недешева, навіть коли йдеться про самі лише гумові втулки.

Гальмівні механізми
Причина трохи курйозна, але не така вже екзотична: дрібний металевий брязкіт, чутний на всю вулицю, можуть видавати… гальмівні колодки, як у дискових, так і в барабанних гальмах. При тому гальмувати механізми можуть більш-менш штатно. Причиною такого шуму найчастіше буває втрата дрібної деталі типу пружини, порушене регулювання стоянкового гальма тощо. Привести гальма до ладу слід обов’язково, і добре, що дзвін з коліс нагадує про це.

Важливо

Скажемо банальну річ, але повірте – це той випадок, коли нудну пораду варто взяти до уваги: прислуховуйтеся до вашої підвіски. Ходова може довго гриміти без ремонту, терпляче витримуючи таке знущання, а потім раптом у ній щось відвалиться просто на ходу. Тим більше, вона з тих систем, яку чим раніше почнеш ремонтувати, тим дешевше ремонт обійдеться.

Ігор Широкун
Статтю взято із сайту webshop-ua.intercars.eu