Війна триває. Але бізнесу не варто чекати ідеальних умов. Якщо кожен з нас на своєму місці хоче перемогти у війні, то ми змушені навіть у непередбачуваних умовах не лише продовжувати працювати, а й активно розвиватися. Розвиток – запорука майбутнього, наш внесок у загальну перемогу.

Незважаючи на ризики, компанія ЕСО-Автотехнікс, що входить до групи компаній AD Україна, втілює у життя свій амбітний проєкт – ми будуємо новий логістичний комплекс на київській Кільцевій дорозі, який збільшить складські площі холдингу майже вдвічі.

Про найсучасніші інновації проєкту, будівництво під загрозами з неба, ризики сьогодення та перспективи завтра ми говоримо з керівником проєкту та комерційним директором компанії AD Карго Партс Андрієм Щербанем.

- Пане Андрію, наразі загальна площа складів групи компаній складає 30 000 м2. Коли виникла ідея та необхідність побудови нового складу? Як цей об’єкт допоможе збільшити обсяги роботи групи компаній?

- Ідея будівництва нового складу з’явилася більше, ніж п’ять років тому. Ще тоді стало зрозуміло, що склади, якими ми зараз оперуємо, вже нас не задовольняють. По-перше, через обсяги розміщення товарів, а по-друге, найголовніше, – вони не забезпечують швидкість обслуговування, яка в нас має бути для надання послуг клієнтам.

Одне з досягнень групи компанії AD – моментальна обробка замовлення та його безпосередня доставка до клієнта. Існують наші внутрішні стандарти, яким ми відповідаємо упродовж відведеного часу нашої роботи. Наприклад: у Києві від моменту замовлення до часу доставки клієнту має проходити до 3-х годин. У випадку регіонального замовлення, якщо в асортименті на складі місцевої філії чогось бракує, то вже наступного дня до 9-ї години ранку замовлення буде готове до видачі. Так само – поповнення регіональних філій має відбуватися через центральний логістичний хаб у Києві якомога швидше для того, аби наші клієнти могли отримати потрібні запчастини безпосередньо з полиць філії. З цієї причини приблизно 5-6 років тому ми провели аудит складського господарства та зрозуміли, що темпам розвитку та планам, які ми перед собою ставимо, існуюча площа складів вже не відповідає. Виникла потреба будувати новий склад. З’явилася ідея, а потім і проєкт, який ми почали реалізовувати.

- Які були етапи будівництва? З якими новими викликами та складнощами довелося зіштовхнутися під час розробки та реалізації проєкту?

- На відміну від багатьох компаній, які будують власні склади, ми пішли трохи незвичним шляхом. Ми будуємо склади довкола бізнес-процесів, які у ньому мають відбуватися, а не навпаки. Склад сам по собі – просто «коробка», яка, за великим рахунком, нічого не генерує, окрім площі.

Задля цього розроблявся дизайн-проєкт, аналізувалися майбутні бізнес-процеси, прораховували об'єми та швидкість. Наприклад, як виграти час у процесі обробки замовлень, які потрібні інвестиції та строки їх повернення. Коли ми мали повноцінне розуміння, як має виглядати такий склад, яку він має займати площу, де потрібно розмістити логістичні зони, – стало зрозуміло все, аж до технічних деталей, на кшталт кроку колон чи схеми руху автомобілів та складських машин всередині та зовні. На основі цього вивченого були розроблені початковий проєкт та проєктна документація на склад. Тобто, надзвичайно важливо, що ми почали будувати саму «коробку» вже довкола головного бізнес-процесу.

Більше того, ми будуємо не лише складське приміщення. Це – комплекс, де буде розташований офіс продажів у фасадній частині, а також СТО, де будуть обслуговуватися вантажні та легкові автомобілі. Таким чином, ЕСО-Автотехнікс будує повноцінний логістичний комплекс з багатьма функціональними додатками.

- Згідно планів склад повинен повноцінно запрацювати вже до завершення 2023 року, після чого загальна площа усіх складів групи компаній збільшиться майже вдвічі.
Яка стадія готовності складського комплексу зараз?

- Фасади «коробок» складів будуються насправді досить швидко. Але існують суттєві відмінності у масштабах.

Наприклад: збудувати невеличкий палетний склад не так важко – однооб’ємне приміщення під стелажі на 4 тис м2 монтується за два місяці. Але у нас будівля у 30 тис. м2 з корисною площею під зберігання товарів 25-26 тис. м2. Розміри будівлі складу – 300 х 100 м., а загальна площа ділянки – 6 гектарів. Ми змонтували першу колону 20 квітня 2022 року вже під час повномасштабної війни.

Через п'ять місяців у нас був готовий залізобетонний каркас, на якому ми почали облаштовувати сендвіч-панелі. Та до цього ми зробили велику кількість робіт: підготовчі та фундаментні роботи, підземні комунікації, у тому числі – підземні резервуари для прийому дощових вод об’ємом більше ніж 6 тис. м3. Під кожну колону було підготовлене пальне поле з 4-5 паль, а загальна кількість паль – більше 1500.
Зараз по каркасу (тій самій «коробці») лишилося небагато: тривають фінішні роботи з облаштування. Готовність будівлі на сьогодні – 90-95%. Утім, є багато робіт всередині складу. Готовність робіт із монтажу внутрішніх конструкцій (по мезоніну та конвеєру) сьогодні складає приблизно 50-60%.

- Зараз асортимент групи компаній налічує більше 250 000 позицій. Чи зміниться асортимент з появою нового складу? Можливо, з’являться позиції, які до того важко було тримати на складах, чи ні?

- Так, звичайно, брак місця завжди перешкоджає активному розвитку асортименту, тому збільшення площі автоматично призведе також і до збільшення асортименту як «завширшки, так і в глибину». Наша головна мета – задовільнити потреби клієнтів у будь-яких запчастинах на полиці зі швидкістю «на сьогодні». Саме для цього і будуємо новий склад: наша логістика має бути максимально швидкою та зручною для клієнта, що робить наш сервіс більш високоякісного рівня, аніж це можуть зробити наші конкуренти. Адже, не секрет, що загалом усе вирішують сервіс, наявність товарів разом з конкурентною ціною і оперативним виконанням замовлення, включаючи доставку.

– Склад будується на Великій Кільцевій Києва, зовсім поруч – південний та недалеко – західний напрямки. Яким чином зручність розташування впливатиме на логістику й швидкість співпраці з постачальниками та клієнтами у столиці і у регіонах?

- Важлива не лише локація, а й можливість побудувати такий великий склад у межах столиці. Була потреба знайти ділянку, яка знаходиться біля більш-менш логістично «нормальної» розв’язки.

Було б дивно мріяти будувати склад десь на Хрещатику – це, можливо, тішило б нашу самоповагу, але було б не зручно. Велика Кільцева Києва – одна з небагатьох «правильних» транспортних артерій у Києві – з точки зору логістики. Або треба було б будувати десь на лівому березі, якщо мова про межі Києва. Проблеми великого міста завжди ускладнюють логістику. На Кільцевій фурам зручно заїздити на склад та пришвидшується відправлення зі складу у регіони, особливо – на захід та південь. У нас по Києву зараз працюють два склади на цих напрямках. До речі, недалеко склад у м. Вишневе, але він має свої недоліки: виїхати з цього міста-супутника столиці іноді буває надзвичайно складно.

Наявність хабу саме у такому місці як Кільцева відповідає нашим критеріям, потребам та значно покращує логістику. Ми навіть в якомусь сенсі офіційно взяли участь у відновленні відрізку Кільцевої дороги – оплатили проєктування та будівництво окремої розгінно-гальмівної смуги довжиною приблизно 300 м. для організації дорожнього руху, що було обов’язковою умовою Київавтодору.

- Складська специфіка функціонує згідно з власними законами та періодично модернізується сучасними засобами. Чи можна похизуватися втіленням інноваційних рішень під час будівництва або організації нового складу, які вигідно відрізняють його від існуючих?

- Щодо безпосередньо будівлі, важко знайти щось суперінноваційне, але є рішення, яких на попередніх складах було менше, або не існувало взагалі. Наприклад: опалення та кондиціювання. Склад працюватиме від повітряних електричних насосів, що нівелює залежність від будь-якої централізованої системи опалення.
Під час відключень електропостачання немає сенсу покладатись лише на генератори, тому що на такі великі обсяги вони потребують гігантської кількості палива. Тому дах будівлі побудовано з можливістю розмістити сонячні панелі, які дозволять забезпечити наші потреби у електриці. Залізобетонна конструкція та дах розраховані не лише на обладнання (насоси, чилери, кондиціонери, вентилятори димовидалення та припливно-витяжної вентиляції), а ще й на сонячні панелі. Крім того, відповідно до вимог щодо будівництва таких споруд, ми встановлюємо власну станцію системи пожежогасіння з двома підземними пожежними резервуарами.
Склад побудований за всіма сучасними нормами, які є в Україні та в Європі. Навіть у деяких випадках, наприклад, щодо відведення дощової води та ін. – ми перевищуємо існуючі в країні стандарти.

Усередині складу буде розташована сучасна 4-поверхова конвеєрна система, яка й дозволить нам швидше опрацьовувати замовлення. Бо така величезна площа складу вимагає від нас або облаштування конвеєром, щоб товар пересувався швидко, або набором величезної кількісті людей, які бігатимуть, як по стадіону.
Ми обрали шлях, хоч і не максимальної, але оптимальної сучасної автоматизації. Для працівників ми створюємо комфортні умови праці: тут будуються просторі роздягальні, душові кімнати, їдальня та навіть окрема кімната для відпочинку водіїв-далекобійників. Планується, що тут будуть працювати 200-300 співробітників.

- Загалом, бізнес в Україні опинився у складній ситуації: прогнозувати неможливо, але потрібно. Такого унікального досвіду ніхто не бажає, але ми всі його отримуємо. Непередбачуваність обставин може вплинути на потенційно можливе перепрофілювання або часткову здачу в оренду нових складських приміщень? Чи все піде за планом у будь-якому випадку?

- Валерій Федорович Залужний, головнокомандувач ЗСУ каже: «Як би нам не було важко, але вже точно не буде соромно». Ми не зупинили роботу, продовжили будувати нову логістику заради розвитку компанії та, в першу чергу, - заради розвитку ринку України, хоча це важко в існуючих умовах і нам за це точно не соромно.

Після перемоги країна буде розвиватися. Ми на це також розраховуємо, бо наш бізнес безпосередньо пов’язаний з розвитком легкового та вантажного транспорту.

Через війну в Україні не здійснюються авіаційні та морські перевезення, є певні проблеми із залізничним сполученням, тому вантажний автотранспорт став головною логістичною артерією. А один із напрямків групи компаній – це запчастини для вантажних автомобілів. Україна, порівняно з нашими сусідами, доки недостатньо автомобілізована. До прикладу, автомобільний парк Польщі, легковий та вантажний, у п’ять разів більший за наш, якщо зробити кореляцію відповідно до кількості населення. А саме Польща для багатьох українських транспортних компаній є конкурентом у логістичному бізнесі.

Україна має великі шанси стати одним із найбільш потужних транспортних хабів у Європі. Для цього нам будуть потрібні якісні дороги, легкові та вантажні автомобілі, а їм — запчастини. Автокомпоненти — це наш бізнес.

Ми зберігаємо оптимізм, коли дивимося у майбутнє. Наш склад дозволяє нам у майбутньому працювати і як 3-PL-оператор, надаючи повний спектр складських послуг. Тобто, ми приймаємо товар, починаючи з митниці, розташовуємо на полицях, проводимо обслуговування, обробляємо замовлення, робимо доставку за адресою або видаємо клієнту. Наш склад будується так, щоб стати повноцінним логістичним хабом.

- Найскладніше питання, але без нього – ніяк у наших воєнних умовах. Київ та область – найбажаніша ціль для ракет та «шахедів» безглуздого та кровожерливого ворога. Дякуємо нашій ППО, але, чим більша територія підприємства, тим більш вона потенційно вразлива, навіть для уламків. Наскільки виправданий ризик продовження будівництва під час війни й постійної загрози з неба?

- Варіантів рішень та розвитку подій є тільки два. Перший — це продовжувати бізнес, незважаючи на ризики отримати уламок чи збитий «шахед», а другий — це не продовжувати бізнес взагалі.

Бізнес, який не розвивається, врешті-решт закінчується. Якщо ви сьогодні робите те, що ви робили вчора, то завтра ви будете там, де ви були позавчора.
Якщо ми не будемо будувати цей склад, переформовувати свою логістику та не будемо відповідати очікуванням наших клієнтів від сервісу (кількість яких зростає навіть під час війни), то ми зупинимося.

Світ пришвидшується. Відповідно, всі хочуть отримувати послуги та товари швидше, ніхто не хоче стояти в черзі на СТО, щоб придбати запчастини, чекати на доставку – всім все треба «на вчора». Якщо ще 15-20 років тому бізнес був побудований на принципі «під замовлення», то зараз, за винятком маленьких регіональних компаній, такого поняття майже не існує у великому бізнесі.

Безумовно, ризик та небезпека існують. Але давайте будемо відверті: коли ми з вами щоночі засинаємо та чуємо сирену, то в будь-кого є певні ризики. Так, уламок збитої ракети не обирає куди впасти, але у нас будівля складу побудована з класом наслідків СС2. Це означає, що вона, як приміщення, всередині якого працюють люди, витримує 90 хвилин пожежі. На даху влаштована вогнетривка мембрана. Вона не палає, як синтетичний матеріал та не поширює вогонь. Під мембраною – вата, яка теж є негорючим матеріалом, під ватою – профлист, який також вогнетривкий. Залізобетон будівлі розрахований на три години пожежі.

Так, може трапитися що завгодно, але якщо цього тільки й очікувати, то ми на цьому висококонкурентному ринку не будемо «компанією №1». Тому, незважаючи на війну – ризики виправдані. Коли ми здобудемо перемогу, з’ясується, що той, хто не ризикував та не продовжував рух вперед, той залишився позаду. Якщо бізнес зупиняється, а потім починає рухатися – витрати на перезапуск збільшуються у рази.

- Ми всі віримо в нашу Перемогу, хоча доки не знаємо, коли врешті її здобудемо. І все ж давайте наприкінці помріємо про майбутнє. Як новий проєкт гігантського складу стане у нагоді одразу після війни? Ми всі чекаємо на потенційний сплеск інвестицій, відновлення країни і транспортний бум. Що буде після війни в нашому сегменті бізнесу?

- В країні з’являться інвестиції, коли у нас будуть зроблені реформи та зміни в законодавстві. Сподіватися, що із закінченням війни на нас «падатимуть» шалені кошти від західних компаній – не варто. Цей процес відбуватиметься поступово.
Інвестиції – завжди складний та довгий процес. У нас дуже популярне порівняння з Польщею та інвестиціями, які Євросоюз зробив у цю країну – це біля 160 млрд. €. Але чомусь не згадують важливу деталь: ці інвестиції були надані впродовж 15 років. І це - в країну, яка жила в мирі та мала певний розвиток до цього. А в Україні, на жаль, знищено багато критичної інфраструктури та суттєво пошкоджена енергосистема, тому перші інвестиції будуть скеровані, на мою думку, саме у ці сектори. У нас знищено багато шкіл, дитсадочків, лікарень, доріг та житлового фонду.

Я не готовий сказати, як майбутні інвестиції вплинуть на наш бізнес та чи кардинально щось змінять саме для нас. Навряд чи нас очікує автомобільний бум, тому що у людей одразу ж не з’являться гроші на купівлю авто. На жаль, у країні під час війни люди біднішають. Проте, ми сподіваємося, що повернуться назад мільйони людей, які виїхали за терени України, а з них - приблизно мільйон - на автомобілях, то їх ремонт також повернеться у країну. А потім ми відновимо Україну і кількість авто побільшає. Зараз ми просто робимо свою справу, а далі буде відповідний результат. Тому, хоча війна ще триває, ми налаштовані відкрити новий склад вже до кінця цього 2023 року.

Війна змусила нас позбутися ілюзій та зайвого оптимізму. Але на песимізмі — не здолати ворога, тому наш шлях — реалізм. І саме він підштовхує працювати, обов’язково ставити амбітні цілі розвитку та, не зважаючи на труднощі військового часу, реалізовувати омріяні проєкти. Саме таким проєктом майбутнього стає новий складський комплекс, що будує компанія ЕСО-Автотехнікс. А в умовах воєнного стану — це не лише про подвоєння можливостей — це погляд в мирне майбутнє, якого ми прагнемо.

Автор Максим Палій, журнал AD Style.