10.10.2013. Особливий менталітет авторемонтників – штука тонка, сповнена застережень, упереджень та непостійності. Як з’ясувалося, існує чимало суб’єктивних і об’єктивних факторів, або, якщо можна так сказати – ментальних стереотипів, які перешкоджають популяризації тих або інших лакофарбових матеріалів. Вони, подібно як і казкові герої, овіяні міфами й чутками, які заважають їхньому поширенню й застосуванню в авторемонті. Одні застереження, у принципі, цілком не мають обґрунтованих підстав, а інші – висновок невірного трактування, що виник на власному, не цілком вдалому практичному досвіді автомаляра.

Упередження №1

Лак жовтий, а тому буде і жовтизна покриття
Факт: жовтизна лаку в банці насправді не є показником жовтизни покриття з багатьох причин. По-перше, товщина шару лаку на покритті вимірюється мікронами, а глибина шару в банці як мінімум 20 см. Однак вода у склянці прозора, а в океані – блакитна... По-друге, колір тари теж може давати жовтизну (налийте очищену воду в коричневу банку – ефект несподіванки гарантований). А якщо лак розбавити (тобто додати в нього розчинник), він стане помітно світлішим, аніж попередня (густіша) лакова субстанція.

Висновок: Не варто судити про якість лаку, лише поглянувши у банку.

Спочатку доцільно ознайомитись з рекомендаціями виробника щодо співвідношення його розведення, далі розбавити, а потім робити висновки. Тільки розводьте, будь ласка, лак відповідно з інструкцією!

Упередження №2

Лак із часом жовтіє

Факт: основою всіх акрилових лаків є акрилові смоли, які за своїми хімічними властивостями УФ-стійкі, тобто їхня формула розроблена таким чином, що внутрішньо-молекулярні зв’язки полімеру (плівки лаку) дуже стійкі, вони не розпадаються під впливом зовнішніх факторів. А от якщо лак розвести неправильно (не дотримуватися рекомендацій виробників), тоді внутрішньо-молекулярні зв’язки будуть порушені, що й призведе до пожовтіння лакового покриття.

Висновок: потрібно розводити лак завжди рекомендованими розчинниками та у правильному співвідношенні, тоді прозоре, якісне і блискуче покриття буде гарантоване.

Упередження №3

Універсальний розчинник дійсно універсальний
Факт: Коротко повернімося до двох попередніх упереджень. Ми вже довели, що основою всіх акрилів (фарб, лаків) є смоли, а неправильний розчинник руйнує зв’язки всередині продукту.

Так ось, тут найприкріший той факт, що помилку під час підбору й застосування розчинника видно не відразу.
Зовсім не обов’язково, що неправильно розчинений матеріал звурдиться наче прокисле молоко або візьметься пластівцями: фарба, загалом, відразуніяк не відреагує на помилку. Проте, внаслідок недотримання інструкції, лакове покриття буде значно (у рази!) менш стійким, менш блискучим і менш довговічним. Очевидно, що власникові автомобіля це не сподобається.

Висновок: універсальний розчинник – не завжди панацея. Іноді краще уважно прочитати інструкцію до лакофарбової продукції й скористатися рекомендованим розчинником.

Упередження №4

Шпаклівка і ґрунт дають усадку при фарбуванні (після нанесення фарби на покритті пішли ризики)

Факт: Усадку дають всі, навіть найбільш густі матеріали. Усадка – це наслідок випаровування органічних розчинників, які входять до складу цих матеріалів (шпаклівка, ґрунт, фарба). Будь-яке випаровування вимагає часу. Тому дуже важливо витримувати час витримки між накладенням шарів і час сушіння, які пропонує виробник.

Якщо цього не зробити, то усадка від-будеться не до нанесення покривної емалі (що технологічно правильно), а в процесі фарбування або остаточного сушіння, що й призведе до низки недоліків (можуть проявитися як місце ремонту, так і «риски» та дефекти).

Висновок: правильна усадка повинна відбутися ще до нанесення покривний емалі. У процесі автомалярних робіт їхня послідовність повинна відбуватися поетапно, а не одночасно.

Упередження №5

Погана адгезія
Факт: Що заважає присосці щільно прилипнути до скла? Правильно, це бруд. Подібно відбувається і з поверхнями під час авторемонту. Перед будь-яким нанесенням ЛФМ ремонтну поверхню необхідно підготувати і активувати (зачистити, знежирити, видалити забруднення). Теж і матеріали потрібно підібрати такі, які підходять для конкретного виду поверхні (чорний метал, оцинковка, алюміній, пластмаса, склопластик, стара фарба тощо).

А водночас також (див. вище) для правильного розведення матеріалу застосувати розчинники, які рекомендує виробником лакофарбової продукції.

Висновок: перефразуємо у фізичному й етичному аспектах відому народну мудрість: «Чистота – запорука здоров’я маляра». Отже, для збереження цього самого здоров’я необхідно не тільки руки мити, протирати поверхні, але й уважно читати інструкції виробників.

У наступних публікаціях поговоримо про те, як правильно виправити деякі помилки, які можуть виникнути у процесі авторемонтних робіт. Бажаємо всім малярам здоров’я і удачі!