Перед початком заміни необхідно зчитати записи комп’ютера в блоці вимірюваних величин коробки передач. Підключіть комп’ютер до діагностичного роз’єму і перевірте записи у пам’яті помилок. Для того щоб доступно, крок за кроком, описати процес заміни зчеплення у вантажному автомобілі, найкраще показати все на конкретному прикладі. Тому ми демонструємо прості й ефективні рішення, а також звертаємо увагу на найважливіші моменти і монтажні операції під час заміни зчеплення на автомобілі daf/xf 105.

Заміна елементів зчеплення на вантажних автомобілях, незважаючи на їх більшу масу і габарити, виглядає аналогічно до легкових автомобілів і автофургонів та вимагає такої ж точності й ретельності. Варто звернути особливу увагу на вищезгадану «ретельність». Усі елементи комплекту зчеплення замінюються разом із пілотним підшипником вала зчеплення і важелем управління роботою вижимного підшипника.

Ключовою є точність виконання кожної монтажної операції, а її відсутність часто призводить до порушень в роботі агрегату і стає причиною швидкого зносу компонентів зчеплення. Власне велика маса й габаритні розміри монтованих деталей, коробки передач і елементів управління вимагають належної підготовки та застосування спеціальних методів під час їх монтажу.

Особливо важливе значення має надзвичайно точне центрування диска зчеплення і настільки ж точне розміщення коробки передач, щоб вал зчеплення не лише не пошкодив маточини диска, а й був ідеально відцентрованим щодо колінчастого вала. Для цього необхідноперевірити центрувальні елементи коробки передач на блоці двигуна.

Конкретний приклад заміни зчеплення
На прикладі заміни зчеплення в автомобілі DAF/XF 105, демонструючи прості та ефективні рішення, ми звернемо увагу на очевидні, але дуже важливі моменти й етапи монтажу. На цьому транспортному засобі встановлена роботизована коробка передач, обладнана звичайним однодисковим фрикційним зчепленням діаметром 430 мм, яке управляється пневматичним приводом і контролюється центральним блоком управління. Автомобіль проїхав 650 тис. км на оригінальному зчепленні, але під час перемикання передач (тобто при увімкненні й вимкненні зчеплення) відчувалися поштовхи і вібрації, що вказує на можливий дефект у системі зчеплення.

Після короткої перевірки було виявлено надмірний люфт опорного підшипника, що очевидно був причиною «ривків», які відчувалися при перемиканні передач за допомогою системи управління коробкою передач і зчепленням. Перед установкою нових елементів зчеплення і вижимного важеля запресовуємо новий пілотний підшипник вала зчеплення, а на ньому центруємо диск зчеплення. Оптимальним рішенням є використання вала зчеплення зі старої коробки передач, тому варто мати в наявності цю деталь.

Відцентрований таким чином диск не буде деформуватися під час подальшого монтажу коробки передач. Звичайно потрібно пам’ятати про перевірку правильності сторони, якою диск повинен бути поверненим до коробки передач. Встановлюємо і прикручуємо корзину зчеплення, із застосуванням рекомендованого крутного моменту затягування гвинтів, гарним способом є використання гачка на транспортній стрічці. При затягуванні гвинтів корзини необхідно контролювати положення дротів, які утримують корзину під час транспортування та зберігання, вони впираються в заклепки, тому при затягуванні будуть висуватися і можуть потрапити в проміжок між корзиною і диском. Їх усіх необхідно безпечно усунути з корзини.

Потім потрібно перевірити стан направляючої втулки опорного підшипника. За необхідності слід встановити нову втулку. Перед загвинчуванням вижимного важеля встановлюємо на ньому підшипник правильною стороною, щоб під час експлуатації не відбувалося заклинювання підшипника важелем у зв’язку з наявністю ливарного виступу на бічній поверхні підшипника. Перевірте стан фланця або втулки, котра центрує коробку передач і, у випадку потреби, замініть втулку новою.

Що робимо далі? Повільно пересуваємо коробку передач на своє місце, звертаючи особливу увагу на те, щоб вал зчеплення не зачепив шліцевого вала диска, а гладко увійшов у його маточину. За необхідності поверніть вал за допомогою кліщів. Після завершення загвинчування коробки передач потрібно замкнути стопорне кільце, яке фіксує опорний підшипник, а потім, витягаючи вижимний важіль назовні, фіксуємо підшипник у корзині зчеплення. Характерний звук фіксації підшипника в стопорному кільці вказує на його правильну установку. Вставте у вижимний важіль стержень приводу і пригвинтіть привід до коробки передач. Наприкінці потрібно встановити привідний вал і підключити всі роз’єми і кабелі управління коробкою передач. Після запуску двигуна система управління самостійно виконає адаптацію налаштувань приводу до нового зчеплення. Після адаптації потрібно лише виконати тест-драйв з метою перевірки правильності функціонування зчеплення і роботи коробки передач.