З відкриттям науково-дослідного центру з вирощування кульбаб і отримання з них гуми (Taraxagum) німецький концерн Continental розширює проект «Taraxagum – шини з гуми із кульбаб», який реалізує у співпраці з Інститутом молекулярної біології і прикладної екології ім.Фраунгофера (IME) університету Мюнстера, науково-дослідним Інститутом ім.Юліуса Куна (Кведлінбург) та експертами з селекції рослин ESKUSA (Паркштеттен). Нещодавно план проекту був представлений в Анкламі (Мекленбург-Передня Померанія). Continental має намір інвестувати близько €35 млн у перший етап будівництва науково-дослідного центру Taraxagum Lab Anklam та створити близько 20 нових робочих місць.

«Будівництво лабораторії Taraxagum в Анкламі є одним з послідовних кроків у втіленні  нашої довгострокової стратегії «Бачення 2025», яка  передбачає значні інвестиції у наші виробничі і дослідницькі потужності. За останні п'ять років ми інвестували понад €3 млрд в будівництво нових майданчиків і розвиток діючих заводів по всьому світу. Крім того, ми безперервно підсилюємо наші технологічні можливості, про що, зокрема, свідчать унікальний автоматичний комплекс  для цілорічного тестування шин без участі водія (AIBA, Automated Indoor Braking Analyzer) на випробувальному полігоні Contidrom і технологічний центр High Performance Technology Center (HPTC), відкритий у червні цього року у м.Корбах. Із запуском нових дослідних потужностей в Анкламі ми хочемо продемонструвати свій інноваційний підхід і прагнення сталого розвитку у використанні сировини», – сказав під час презентації проекту Буркхардт Келлер, голова ради директорів Continental Reifen Deutschland GmbH і голова Управління шинного підрозділу Continental.

Довготерміновою метою проекту є пошук екологічно, економічно і соціально ефективного рішення проблеми зростання попиту на природний каучук.

Кульбаба ж – невибаглива рослина з точки зору умов вирощування, що відкриває значний потенціал для промислового виробництва гуми. Перші експериментальні шини, виготовлені з інноваційного матеріалу Taraxagum (від taraxacum, назва кульбаб у ботаніці) німецький концерн представив на Міжнародному салоні комерційних автомобілів (IAA) в Ганновері у 2014 році. Це стало ще одним кроком до мети знизити залежність виробництва шин від традиційних сировинних матеріалів.

«З лабораторією Taraxagum Lab Anklam ми досягли важливої віхи в реалізації проекту «Taraxagum – шини з гуми із кульбаб». Цей захоплюючий проект вже зараз доводить свою перспективність. Ми протестували невелику партію шин з коренів кульбаб Taraxagum, і в порівнянні з натуральними шинами, виготовленими з каучукового дерева гевеї бразильської, результати нас приємно вразили. Із відкриттям нового науково-дослідного центру в Анкламі ми закладаємо фундамент для промислового виробництва гуми Taraxagum у майбутньому», – пояснює Андреас Toпп, керівник відділу Continental з розробки матеріалів і технічних процесів та підготовки шин до серійного виробництва.

Continental почав працювати над розробкою Taraxagum у співпраці з Інститутом ім.Фраунгофера (IME) університету Мюнстера, Інститутом ім.Юліуса Куна і компанією ESKUSA, що займається селекцією рослин, близько 5 років тому. Процес культивації кульбаб дозволив розраховувати на значно більші об’єми виробництва у порівнянні з традиційними каучуковими деревами, які вирощуються в тропіках.  Також були розроблені нові процедури і технологічні методи для того, щоб мати змогу отримати натуральний каучук для виробництва шин та інших гумових виробів із соку коренів рослин. У результаті перших експериментів Continental випустив зимові шини для легковий автомобілів і деталей кріплення двигуна з гуми Taraxagum. Рослини можуть вирощуватися у Північній і Західній Європі, що значно скорочує відстань при транспортуванні на європейські виробничі майданчики Continental і сприяє сталому використанню наявних ресурсів.

По мірі розвитку проекту інститути та компанії, залучені до нього, неодноразово здобували міжнародні призи та нагороди. Зокрема, у 2014 році проект отримав престижну премію в галузі економіки та екології Green Tec Award, а у 2015 році він був удостоєний премії імені Джозефа фон Фраунгофера.

Детальніше про проект можна дізнатися за посиланням.