Технологічна компанія Continental і професор Дірк Прюфер з Мюнстера спільно отримали нагороду Transfer Prize від Мюнстерського університету за проект Taraxagum. Мета дослідження полягала в отриманні натурального каучуку з кульбаб виду кок-сагиз для використання в шинній промисловості. Приз був вручений за успішний перехід від біотехнологічних досліджень до комерційного використання.

За допомогою біотехнологій вчені в Мюнстері оптимізували час, необхідний для виведення промислово придатного сорту кульбаб. Призові 10 000 євро спрямують на роботу ботанічних садів Мюнстерського університету, де вперше вивели відповідний сорт кульбаби. Continental планує відкрити власну дослідницьку лабораторію Taraxagum в Анкламі, земля Мекленбург-Передня Померанія, до кінця року. Розташовані тут поля кульбаби дозволять зменшити шкідливі викиди вуглекислого газу завдяки логістичній оптимізації. Continental очікує, що серійне виробництво шин на основі каучуку з використанням кульбаб почнеться не раніше, ніж через п'ять років.

Детально про гуму з кульбаб
Кульбаби виду кок-сагиз, відомі також як "російська кульбаба", мають цікаві характеристики: вони містять високу концентрацію каучуку - біополимера, що складається з довгих вуглеводневих ланцюжків. Це основний матеріал для виготовлення більшості гумових виробів. Раніше використання цієї сировини з кульбаб було не дуже успішним, але тепер все змінилося. Шинний виробник Continental використав каучук з кульбаб для створення прототипу шини для вантажівок і легкових автомобілів, і тести показали, що така шина не поступається традиційній. Наразі компанія Continental інвестувала € 35 мільйонів в дослідну лабораторію з видобутку каучуку з кульбаб в землі Мекленбург-Передня Померанія за підтримки федерального Міністерства Економіки.

За те, що каучук з кульбаб тепер можна використовувати в промисловості, слід дякувати голові дослідницької команди професора Дірка Прюфера. Біотехнолог, професор Прюфер очолює департамент "Рослинних біополімерів" в Мюнстерскій філії Товариства Фраунгофера інституту молекулярної біології та прикладної екології. Втім, зайняті в фундаментальних дослідженнях вчені, не замислювалися про практичне застосування в конкретних сферах. "Виробництво шин - не наша мета", говорив Дірк Прюфер. "Ми хочемо зрозуміти молекулярні основи біосинтезу каучуку з цих рослин". Тепер це розуміння дозволить привнести нові технології в індустрію вже в найближчому майбутньому. Не дивлячись на те, що кок-сагиз містить більше каучуку ніж інші види кульбаб, його концентрація недостатньо велика для індустріальних масштабів виробництва. І не дивлячись на свою невибагливу природу, кульбабу не можна назвати економічно вигідною для вирощування рослиною. Поки не можна. Тому що програми цільової селекції вже приносять плоди.

Аналіз ДНК дозволить прискорити прогрес
Тут ключовим аспектом є розробка ДНК-маркерів дослідниками Мюнстера. Ці маркери дозволяють лабораторно виявляти необхідні комбінації в геномі, які відповідають за конкретні характеристики рослини, і впливати на них. Наприклад - збільшити кількість каучуку. Використовуючи аналіз ДНК, вчені можуть визначити, наскільки розсада відповідає очікуваним характеристикам. Таким чином, селекціонери будуть краще розуміти, в якому напрямку рухатися для отримання бажаного результату. Процес, який раніше відбувався інтуїтивно і займав століття, зараз тонко регулюється і показує результат вже після декількох поколінь рослин.

Створення шин з кульбаб - це один з аспектів діяльності компанії Continental щодо раціонального використання ресурсів, який знаходиться в центрі уваги громадськості. Над цим проектом концерн працює спільно з Інститутом молекулярної біології та прикладної екології (IME) Товариства імені Фраунгофера. Мета проекту - використання натурального латексу, отриманого з коренів кульбаби, як комерційно успішної заміни натурального латексу з тропічних плантацій. Кульбаби можна вирощувати навіть в непридатному для продовольчих культур грунті. Тож створення "плантацій біля шинних заводів" в Центральній Європі доцільно і з економічної, і з екологічної точок зору. Завдяки короткій протяжності перевезень істотно знизяться викиди CO2. Це також дозволить скоротити кількість каучукових монокультурних посадок у тропічних регіонах. Окрім того, нестабільність цін на світовому ринку каучуку не чинитиме значного впливу на шинного виробника. З огляду на те, що від 10 до 30% каучуку для виробництва автомобільної шини отримують з каучукового дерева (гевеї бразильської), переваги незабаром стануть очевидними.