11.04.2013. Всі шини, що надходять до продажу починаючи з листопада 2012, повинні містити нову етикетку ЄС, на якій містяться позначки класів А, В, С і далі щодо гальмівного шляху та заощадження палива, а також рівень створюваного шиною шуму. Але у своєму нинішньому вигляді етикетка ЄС для шин не до кінця є адекватним джерелом інформації для споживачів.

Запропонована система оцінки шини є досить умовною, й може мати лише обмежене застосування при виборі. Випробування, проведені редакційними командами автомобільних журналів, які будучи найбільш об'єктивним і найкориснішим джерелом інформації для споживачів, доводять недосконалість такої системи оцінки.

Обов'язкове маркування було введене для того, щоб полегшити автомобілістам процес визначення характеристик шини. Законодавчою основою такого маркування є Регламент ЄС 1222/2009 від 25 вересня 2009 року. Невеличкий документ покликаний інформувати про три важливі характеристиках шин – опір коченню, зчеплення на мокрій поверхні і зовнішній шум – в наочній формі.

Провідний європейський виробник шин Continental привітав цей крок до збільшення прозорості, – так само, як і ряд автомобільних клубів та асоціацій споживачів. Тим не менш, на думку експертів галузі, вибір моменту введеня етикеток ЄС – як раз під час зміни літніх шин на зимові – був не до кінця вдалим. Адже кожен, хто трохи розуміючись на шинах, звертався до етикетки ЄС з метою отримання інформації про продуктивність шини у зимових умовах, був розчарований: вона нічого не повідомляє ні про зчеплення шини на снігу, ані про її гальмівні властивості на льоду.

Отже, мало дивного в тому, що водії наразі не вважають новий «лейбл» корисним джерелом інформації. Хоча, ця ситуація покращиться, коли вони починуть підбирати літні шини тепер - навесні 2013 року, адже тоді такі показники, як опір коченню та зчеплення на мокрій поверхні будуть більш корисними.

Так про що ж саме повідомляє етикетка ЄС для шин?

Низький опір коченню означає зменшене споживання палива і викиди CO2 – шини отримують за цим критерієм рейтингову оцінку від А до G. Зчеплення на мокрому покритті має вирішальне значення для безпечного водіння під час або після опадів за плюсової температури, і в даному випадку оцінюється за шкалою від А до F. Клас D не використовується ні в одному з вищевказаних критеріїв. Для кожної з цих двох характеристик значення А є кращим, а G або F – найгіршим.

Рейтингова оцінка шумності, зазначена на етикетці, позначає зовнішній шум, який створюється проїжджаючим автомобілем, що ранжується по трьом класам у вигляді однієї, двох або трьох звукових хвиль (більше хвиль – гучніше). До речі – споживачі мають знати, що кількість звукових хвиль, що вказані на маркуванні, не має жодного відношення до рівня шуму в салоні автомобіля. Ця характеристика має не меті захист від стресу тварин та птахів, що мешкають у лісосмугах неподалік від трас. Продаж шин, відзначених трьома звуковими хвилями, буде заборонена з червня 2016 року.

Різниця між двома класами опору коченню проявляється в різниці у витраті палива об’ємом близько 0,1 літра на 100 кілометрів. Іншими словами, купуючи шини класу А, клієнт може розраховувати на економію 0,66 літра палива на 100 км у порівнянні з водієм, який використовує шини класу G. Припускаючи, що на одному баку буде подолано 600 км, отримаємо економію майже 4 літрів на одній заправці. В залежності від виду палива і поточних цін це може відповідати близько 50 грн. На перший погляд, такі числа є достатніми, щоб робити категоричні висновки, але тільки у відносному вираженні. Справа в тому що, інші фактори – такі як тиск повітря в шині – можуть сприяти ще більшій різниці у витраті палива.

Як відомо Continental з численних опитувань, більшість водіїв не дотримує необхідного рівня тиску в шинах. Якщо б вони накачували шини своїх авто до необхідного рівня кожні два тижні, то економія могла б бути набагато більшою. Експерти сходяться на думці, що якщо б усі водії Німеччини підтримували у своїх шинах потрібний тиск, то щороку було б зекономлено кілька мільйонів літрів палива. А заощадити ще більше вони могли б, змінивши свій стиль водіння автомобіля.

В результаті, спеціалісти – а серед них Nikolai Setzer, член Ради директорів Continental AG – очікують, що показник зчеплення з мокрою дорогою в кінцевому рахунку виступатиме для більшості водіїв найбільш значимим із наявних трьох категорій. Зрештою, різниця гальмівного шляху шин класу А і класу F (класу G в цій категорії немає) складає цілих 18 метрів – а це сумарна довжина щонайменш чотирьох транспортних засобів. Таким чином, в той час, коли автомобіль з шинами класу А вже зупиняється, авто на шинах класу F продовжує рухатись на швидкості майже 50 км / год., навіть якщо обидва ТЗ почали гальмування з доволі помірних 80 км / год. З цього зрозуміло, чому всі виробники шин прагнуть довести свою продукцію як мінімум до класу C у категорії зчеплення на вологому покритті.

Слід також зазначити, що, хоча етикетка ЄС і вміщує інформацію по трьох важливих характеристиках шин, та не включає в себе багато інших критеріїв рівнозначної, якщо не більшої, важливості. Наприклад: керованість (важливий фактор при об’їзді перешкод), стійкість до аквапланінгування та гальмівний шлях на сухій дорозі – дуже важливі характеристики з точки зору безпеки. Крім того, етикетка ЄС не надає жодної інформації щодо потенційного пробігу шини – аспекту, в якому споживачі останнім часом стають все більш зацікавленими.

Розробники шин постійно стикаються з суперечливими цілями, тобто ситуацією, коли покращення однієї характеристики означає погіршення іншої. Це стосується, наприклад, зчеплення з мокрою дорогою й опору коченню, та й багатьох інших критеріїв. Таким чином, шина, яка має найвищий клас А по обом вищезгаданим категоріям, може і не бути найоптимальнішим вибором, враховуючи потреби конкретного водія.

Зважаючи на викладене, компанією Continental прийнято рішення представляти нову шину класу А/А лише в тому випадку, коли буде стовідсоткова впевненість, що запропонований продукт є по-справжньому збалансованим, з видатною продуктивністю у всіх важливих областях, а не тільки у тих двох, що зазначені на етикетці.

Експерти стурбовані не лише обмеженою корисністю тих характеристик, які зазначаються на етикетці ЄС, а й тим, що відповідальними за класифікацію шин є їх безпосередні виробники. Щоправда, при класифікації шин виробники повинні дотримуватися чітких специфікацій та діяти в рамках, чітко визначених ЄС. Але досі не зрозуміло, яким чином та ким саме виробники повинні бути покарані в разі, якщо вони не дотримуються цих специфікацій – і це викликає критику. Деякі виробники шин вже були змушені коригувати характреристики своїх шин подані на етикетках під тиском ЗМІ – демонструючи, що зловживання жодним чином не можуть бути виключені у цьому випадку.

Таким чином, при виборі нових шин споживачі не повинні спиратись в своєму рішенні лише на етикетку ЄС. Нове маркування не є заміною випробувань по багатьом критеріям, що проводяться провідними автомобільними журналами, автоклубами і організаціями із захисту прав споживачів. Вони публікуються на регулярній основі напередодні переходу з літніх шин на зимові, і навпаки. До того ж, вони включають до 16 критеріїв, – а не тільки три, що наявні на етикетці ЄС. Споживачі насправді цінують такі тести, як це показало дослідження, проведене Сontinental в 2012 році – серед більш ніж 1000 членів інтернет-співтовариства Мотор-Talk.de. 93,5 відсотка респондентів заявили, що тести, опубліковані у пресі, як і раніше залишаються для них найбільш важливим джерелом інформації про шини.

Корисною може бути також інформація про те, які саме продукти використовуються автовиробниками в якості оригінального обладнання транспортних засобів – адже вони застосовують тільки такі шини, які відповідають найвищим стандартам якості і пройшли через жорсткий процес підбору і затвердження. І наостанок: рекомендації дилерів і спеціальна література від виробників може також надати споживачам корисну інформацію щодо підбору оптимальних шин для конкретних потреб.

Для більш докладної інформації про Етикетку ЄС для шин відвідайте www.сontinental.ua