Технологічний прогрес у автомобільній галузі також створює нові проблеми для користувачів транспортних засобів та автомеханіків. Поглянемо на цей процес на прикладі системи охолодження.

Можна сказати, що протягом десятиліть система охолодження двигунів автомобілів розвивалася всього за два етапи: введення рідинного охолодження двигуна, а потім примусова циркуляція цієї рідини за допомогою насосу. Заглядаючи під капот наступних моделей автомобілів, можна побачити, що зміни в цій області були настільки незначними, що вони майже непомітні.

Тим часом останні десятиліття принесли величезний прогрес у цій галузі. Як і багато інших змін у автомобільній галузі, це безпосередньо пов'язане з підвищенням вимог, щодо зменшення рівня викидів шкідливих речовин. Простіше кажучи, чим швидше двигун досягне своєї робочої температури, тим швидше його вихлоп буде "чистим".
Сучасні системи охолодження мають багато компонентів, які вимагають від механіків постійного навчання та розширення знань. Давайте докладніше розглянемо їх.

Система START / STOP
У транспортних засобах із системою START/STOP після вимкнення двигуна на світлофорах припиняється циркуляція охолоджуючої рідини в системі. Для того, щоб сучасні двигуни витримували такі швидкі, точкові підвищення температури, необхідний додатковий електричний насос в системі охолодження (наприклад, в VW Passat – це насос HEPU AP8237). Саме несправність такого насосу є найпоширенішою причиною підвищення температури в системі охолодження.

Електроклапани
Відкриття електроклапанів за певною процедурою необхідне для правильного розповітрювання системи охолодження. Без належних знань та інструментів існує ризик неправильного розповітрювання двигуна.

Кульові клапани
Кульові клапани відповідають за відкриття та закриття потоку рідини через насос. На жаль, коли забруднена рідина протікає через систему охолодження, пластиковий клапан у пластиковому корпусі може заблокуватися. Більше того, він найчастіше блокується у закритому положенні, що призводить до різкого підвищення температури в системі охолодження.

Ця проблема також найчастіше виникає у автомобілях концерну VAG . Класичний приклад насос охолоджуючої рідини, встановлений на двигунах 1.8 і 2.0 TSI. Якщо систему охолодження після заміни компонентів ретельно не промити, то часто виникають проблеми з перегрівом двигуна.

Водяні насоси, що відключаються

Це насоси, в яких потік рідини регулюється з допомогою крильчатки. Проблемою для автовласників є рішення, яке використовується в популярних двигунах 1.6 / 2.0 TDI автоконцерну VAG, які теоретично геніальні в своїй простоті, проте часто підводять на практиці.

Заслінка (діафрагма), що закриває крильчатку, дуже часто заклинює, причому, як на зло, в 99% випадків в положенні, що закриває подачу рідини. На жаль, це часто трапляється перед заміною системи ГРМ (180 тис. км), що призводить до додаткових витрат для власників цих транспортних засобів. Частою несправністю у цих насосах також є поломка соленоїда (електроклапана). А так як цей елемент не підлягає заміні, то доводиться міняти весь насос.

Електричні водяні насоси

Цей тип насосів вимагає відповідних процедур наповнення охолоджуючою рідиною та розповітрення, і він домінує в автомобілях BMW (наприклад, HEPU P494). Що стосується двигунів з головним електричним насосом, слід звернути особливу увагу на якість рідини для системи охолодження, яка, проходячи через насос, виконує одночасно багато функцій: охолоджує двигун та електричний модуль насоса та ефективно змащує підшипник. Використання неправильної рідини може швидко пошкодити водяний насос.

Охолоджуючі рідини

Протягом багатьох років рідини для системи охолодження ділилися на сині, умовно кажучи «для старих автомобілів» та червоні – «для нових авто». На даний час вони також розвиваються і, як і моторна олива, повинні відповідати класу двигуна.

Куди це все приведе?
У багатьох автомеханіків виникає часто виникає питання – навіщо все це, коли закінчиться ускладнення простих системи? На жаль, в найближчі роки годі на це сподіватися. Кожні нові, все більш сурові норми, що регламентують рівень викидів вихлопних газів, вимагають від виробників двигунів розробки способів, які б забезпечили швидке досягнення робочої температури.

Також часто можна почути, що механіки не люблять «пластик в двигуні», але боротьба за кожен кілограм ваги транспортного засобу спонукає автовиробників все частіше використовувати пластмаси.

Треба пам’ятати, що часи простих, грубих, але надійних систем приводу ніколи не повернуться. У кожній наступній моделі слід очікувати на нові рішення та додаткові ускладнення. В таких ситуаціях не варто економити на якості запчастин, і слід використовувати перевірені та якісні запчастини та компоненти, що, безумовно, дешевше, ніж усунення можливої несправності.

По матеріалам компанії HEPU