Частою причиною поломок зчеплення у вантажних автомобілях є неналежне функціонування системи вимикання зчеплення. Зчеплення комерційних транспортних засобів експлуатуються в складних умовах, за яких уся система, а особливо важіль сервоприводу, піддається екстремальному навантаженню. Ці елементи працюють під час кожного натискання на педаль зчеплення, а їхня робота передається на інші елементи системи, такі як вал важеля і його підшипники. Знос цих деталей може зумовити неполадки системи вимикання зчеплення, стати причиною її неправильного функціонування, що в результаті призводить до швидшого зносу зчеплення.

Несиметричний натиск важеля на підшипник сервоприводу може призвести до швидкого зносу підшипника, а в подальшому до зносу зчеплення через недостатнє пересування сервоприводу по напрямній втулці. Наслідком впливу цих факторів є швидкий знос зчеплення, а в крайніх випадках вони можуть викликати згоряння фрикційних накладок і витрату значних коштів на їх заміну. Як свідчить досвід інженерів і механіків компанії ZF Aftermarket, перевіряти систему управління зчепленням потрібно під час регулярного технічного обслуговування. Провівши відповідну перевірку і виявивши зношені елементи системи вимикання зчеплення, які потребують заміни, часто можна уникнути значних витрат, пов’язаних з передчасним зносом зчеплення. Таким чином, у процесі діагностики системи трансмісії слід вважати обов’язковою перевірку того, чи опорний підшипник сервоприводу і система управління зчепленням не виявляють ознак описаних нижче типових несправностей.

Можливі несправності й пошкодження системи вимикання зчеплення
Неспіввісна робота підшипника сервоприводу
Аварійне пошкодження або прискорений знос елементів управління зчепленням може виникати внаслідок пошкодження або деформації інших деталей зчеплення (таких як напрямна втулка або вилка-вимикач) або внаслідок зносу їх робочих поверхонь. У такому випадку сила, яка діє на кінцівки сегментів центральної пружини зчеплення, нерівномірно розподіляється по всьому периметру підшипника, що викликає його локальне перевантаження, а також неправильну, односторонню взаємодію фрикційних поверхонь зчеплення. Аналогічне явище виникає, якщо центральна пружина зміщується до геометричного центру маховика. Результатом цього є несиметричне навантаження на натискну пластину, внаслідок чого фрикційна взаємодія буде відбуватися тільки на певній частині робочої поверхні фрикційних накладок, унаслідок цього зчеплення почне пробуксовувати. Водій також може відчути наслідки виникнення уступів на напрямних кулачках, оскільки через постійне ексцентричне функціонування сервоприводу, яке відбувається в результаті зносу елементів управління зчепленням, сила натиску його опорного кільця або натиск вилки-вимикача втрачають ефективність. У такому випадку механізм вимикання зчеплення працює ривками із чітко відчутним «заїданням» при вмиканні й вимкненні зчеплення. Коли втулки напрямного вала важеля вимикача зношені або викривлені, може спостерігатися швидке цілковите пошкодження сервоприводу або розхитування підшипника в гнізді стопорного кільця (у версії зчеплення витяжної дії), тому дуже важливо під час заміни зчеплення перевірити всю систему управління. ҟї належне функціонування забезпечить довголітню роботу зчеплення. Підшипник для вимикання, встановлений усередині центральної пружини, у випадку правильного налаштування системи управління повинен бути попередньо напруженим. Тільки такий спосіб налаштування зчеплення запобігатиме вільному пересуванню підшипника в мембранній пружині, у той час як відсутність попереднього напруження викликає швидкий знос стопорного кільця підшипника під дією дуже твердих кінцівок центральної пружини і, внаслідок цього, його випадання із притискного диска. Це призводить до виникнення несправності, яка унеможливлює продовження руху автомобіля.

Неправильний монтаж
Якщо опорний підшипник сервоприводу буде встановлений у неправильному положенні, вилка-вимикач може заклинити на напрямній втулці. Першим відчутним симптомом цього явища для водія є зазвичай втрата плавності руху педалі зчеплення. Одночасно виникає і скорочення її робочого ходу, особливо фаза між початком вимикання зчеплення та його повним вимиканням. З плином часу робочий хід стає занадто коротким і не дозволяє розірвати кінематичне з’єднання між двигуном і коробкою передач (зчеплення «веде»). Наступним наслідком є нерівномірний знос накладок дисків зчеплення, і внаслідок занадто малої площі фрикційної поверхні зчеплення починає «пробуксовувати».

Знос інших деталей системи управління зчепленням
Виникнення надмірного опору педалі зчеплення і відсутність плавності її руху можуть бути пов’язані зі зносом або деформацією механізму вимикання. У цій ситуації особливу увагу слід звернути на стан:

• поверхні напрямної втулкиٕ
• контактної поверхні вилки-вимикача із сервоприводомٕ
• вилки-вимикача з точки зору правильності її форми.

Якщо ці елементи значною мірою зношені або стерті, роз’єднання зчеплення і перемикання передач стає проблематичним. Це явище супроводжується підвищеною вібрацією в системі трансмісії, надмірним опором і скреготанням при перемиканні передач, а також збільшенням зусилля, необхідного для натискання на педаль зчеплення. Слід також пам’ятати, що однозначний діагноз представлених тут несправностей може бути отриманий тільки в результаті випробувань, проведених на укомплектованій системі приводу, встановленій на автомобілі. Після демонтажу коробки передач деталі, що забезпечують роз’єднання зчеплення, не будуть попередньо навантажені, а тому звичайна ручна перевірка стану опорного підшипника сервоприводу не дасть належного результату.